Google будує дата-центр на чистій енергії з «найбільшою у світі» залізо-повітряною батареєю

Технологічний гігант Google оголосив про будівництво нового дата-центру в місті Пайн-Айленд, штат Міннесота (США).

Це буде масштабна система зберігання енергії від компанії Form Energy ємністю 30 ГВт·год із тривалістю накопичення до 100 годин. Загальна потужність системи складає 300 МВт, і вона позиціонується розробниками як «найбільша у світі» батарея такого типу.

Для порівняння, найближчим конкурентом є літій-іонний накопичувач в ОАЕ, який має ємність 19 ГВт·год.

Дата-центр буде живитися від 1,9 ГВт відновлюваної енергії. Проєкт реалізується у партнерстві з компанією Xcel Energy.

Як працює залізо-повітряна батарея?

На відміну від традиційних літій-іонних акумуляторів, технологія Form Energy заснована на процесі окислення та відновлення заліза. Під час розряду кисень із повітря проходить через дрібні шматочки заліза всередині батареї, залізо іржавіє, виробляючи електрику. Для зарядки електричний струм видаляє кисень із іржі, повертаючи залізо до початкового стану.

Така технологія має нижчий ККД порівняно з літій-іонними аналогами (від 50% до 70%, проти понад 90%), але має одну вирішальну перевагу — значно нижчу вартість. Залізо-повітряні батареї коштують близько $20 за кВт·год ємності, що приблизно втричі дешевше за літій-іонні рішення.

Перша комерційна батарея Form Energy встановлюється в Міннесоті разом із Great River Energy і забезпечуватиме 150 МВт·год ємності з піковою потужністю 1,5 МВт.

Нова модель фінансування чистої енергетики

Проєкт також запроваджує інноваційну модель договірних відносин між технологічними компаніями та енергопостачальниками. Google і Xcel Energy розробили новий тип контракту Clean Energy Accelerator Charge (CEAC), покликаний прискорити розвиток відновлюваної енергетики без підвищення тарифів для звичайних споживачів.

У рамках угоди Google інвестує $50 млн в програму Xcel Capacity Connect, завдяки якій у мережі з'являться численні менші накопичувачі енергії, що підвищить надійність та пропускну спроможність енергосистеми регіону.