Космічний «павербанк»: Китай будує сонячну електростанцію на орбіті для бездротової передачі енергії

Китай реалізує один із найамбітніших енергетичних проєктів в історії. У країні презентували космічну сонячну енергосистему, яка передаватиме електроенергію з орбіти на Землю без використання проводів. Запуск системи заплановано до 2030 року.

Проєкт «Чжурі»

Проєкт отримав назву «Чжурі» — «у гонитві за Сонцем». Відповідно до задуму китайських інженерів, на геостаціонарній орбіті висотою близько 36 000 км планується розгорнути гігантську круглу конструкцію із сонячних панелей діаметром приблизно 1 кілометр.

За масою ця система перевищуватиме навіть Міжнародну космічну станцію, що робить її одним із наймасштабніших космічних енергетичних об’єктів.

Чому це ефективніше за наземні сонячні панелі?

Сонячні панелі на орбіті отримуватимуть сонячне світло цілодобово — без перерви на ніч та втрат ефективності через хмарність або погодні умови.

За оцінками вчених, орбітальна сонячна електростанція може бути до 10 разів продуктивнішою за традиційні наземні сонячні системи.

Зібрана енергія перетворюватиметься на мікрохвильове випромінювання та передаватиметься на наземні приймальні станції у вигляді гігаватів відновлюваної енергії.

Зарядка супутників і місячних баз

Однією з ключових переваг технології стане можливість бездротової передачі електроенергії супутникам та іншим космічним апаратам безпосередньо на орбіті.

Фактично система може перетворитися на орбітальний павербанк для космічної інфраструктури. У перспективі технологія дозволить забезпечувати електроживлення місячних баз та апаратів для дослідження Сонячної системи.

Боротьба з тайфунами

Китайські дослідники також розглядають можливість використання спрямованих мікрохвильових променів для впливу на атмосферні процеси.

Теоретично нагрівання атмосферної вологи всередині тайфунів може змінювати циркуляцію повітряних мас, знижувати інтенсивність циклонів або коригувати їхню траєкторію, зменшуючи ризики для прибережних регіонів.

Чи є ризики?

Критики проєкту звертають увагу на потенційні ризики використання потужного мікрохвильового випромінювання. Навіть незначне відхилення променя може становити загрозу для електроніки супутників на низькій орбіті.

Питання безпеки, міжнародного контролю та регулювання подібних технологій поки що залишаються відкритими.

Попри дискусії, проєкт «Чжурі» демонструє, що майбутнє альтернативної енергетики може виходити далеко за межі наземних технологій.